Подкатегории

Мистецтво танцю без музики існувати не може. Тому на заняттях в хореографічних класах з дітьми працюють два педагоги – хореограф і музикант (концертмейстер). Діти отримують не тільки навички танцювальних рухів, але і музичне виховання. У процесі навчання хореографії здійснюються такі задачі музичного виховання:

Аннотация. Статья освещает состояние музыкального образования в мужских и женских гимназиях в Могилеве-на-Днепре в XIX – начале XX в. Исследование проведено на основе изучения архивных документов, справочников и материалов периодической печати рассматриваемого периода. В центре внимания работы – вопросы организации обучения хоровому пению, игре на инструментах, оркестровому исполнительству, способы развития творческих способностей и художественного вкуса у воспитанников общеобразовательных учебных заведений, влияние уровня музыкального образования на общую музыкальную культуру города.

Ключевые слова: Гимназии. Музыкальное образование. Хоровое пение. Оркестровое исполнительство. Репертуар. Музыкальная педагогика.

Сучасні соціально-економічні перетворення, модернізація системи вітчизняної освіти дали підґрунтя для змін у сфері професійної освіти, зокрема педагогічної. Суть новацій у педагогічній науці можна визначити як перехід від традиційних форм освіти до інноваційних. Вони спрямовані на оснащення майбутнього спеціаліста технологіями самоосвіти, які дають змогу здійснювати безперервний професійний і особистісний розвиток.

Анотація. У статті розглядається застосування компетентнісного підходу у вокальній підготовці диригента, висвітлюються точки міждисциплінарного перетину вокальної та диригентської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва

Ключові слова: компетентність, компетентнісний підхід, вокальна підготовка, типи вокальних завдань, вокально-інтонаційне освоєння хорового твору.

У сучасній науково-педагогічній літературі підкреслюється, що моделювання все більше стає могутнім перетворюючим засобом педагогічних досліджень. Тому для подальшого дослідження проблеми підготовки майбутніх вчителів музики до професійної самореалізації нами обрано метод моделювання – створення й дослідження моделі. Під останньою розуміється представлена у смислах і практично реалізована система, яка адекватно відбиває предмет дослідження і здатна заміняти його так, що вивчення моделі дозволяє отримати нову інформацію про об’єкт.

У тезах розглядається окремі питання гігієни та охорони співацьких голосів учнівської молоді.

Ряд науковців в галузі вокальної педагогіки (К.М.Малініна, О.О.Юрко, Ю.Є.Юцевич та ін.) займалися вивченням вікових фізіологічних змін, розвитку і охорони дитячого голосу. Вчені наголошують, що юнацький період називають післямутаційним, який охоплює час після мутаційного розвитку співацького голосу до дорослого стану, приблизне не менше двох-трьох років.

Одним из приоритетных направлений реформирования образования есть воспитание, всестороннее развитие творческой личности, раскрытие её творческого потенциала и духовного богатства. Поэтому возникает острая потребность в профессиональной подготовке учителей музыкального искусства к будущей профессии, готовых к самостоятельному творческому поиску и организации художественно-эстетического процесса в общеобразовательных учебных заведений.

Проблема професійної майстерності концертмейстера вищих закладів освіти займає одне з провідних місць.

При розгляді даної проблеми враховувався досвід провідних науковців, які досліджували професійну майстерність концертмейстерів (С.Белькевич, Й.Браун, М.Вільнер, М.Дворкіна, М.Чистякова та ін..)

Распознавание, определение признаков музыкальной культуры древности (Мезоамерики), выявление индекса ее музыкально-слуховой деятельности так или иначе несет на себе оттенок гипотетичности. Это объясняется в первую очередь тем, что в распоряжении исследователей находятся лишь косвенны свидетельства о древней музыке. В настоящей работе, используя достаточно известные не музыкальные, но исторические раритеты, миштекские кодексы, осуществляется попытка диагностики уровня проявления музыкально-слуховой деятельности социума преиспанского периода. Рассматриваются основные виды и классификации музыкальных инструментов мезоамериканской культуры, однако глифические изображения музыкальных инструментов не всегда указывали на привычные для нас
функции музыцирования. Часто это было связано, тесно переплетаясь с мифопоэтикой миштеков, звуковым эквивалентом волеизъявления богов, спиритуальным смыслом ритуалов. Что же касается древних рукописных книг-кодексов, то они постоянно являлись уникальными в первую очередь историческими артефактами для совершенно любой сферы исследования.

Проблема музичного виконавства – в центрі уваги сучасної наукової думки. Пріоритетними напрямками сучасного музикознавства є: історія, теорія і практика виконавського мистецтва та інструментарію; культурологічні проблеми композиторської і виконавської творчості; інтерпретаційні аспекти музичного виконавства; композиторське стилеутворювання, як передумова виконавської інтерпретації; семантика музичного твору; сучасні проблеми музичної педагогіки

 Об’єктом  даної статті виступає процес професійного спілкування піаніста-концертмейстера з виконавцями.
Першочергового значення в наш час набуває проблема професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Важливе місце у дослідженні молодших школярів займає вивчення особливостей їх спілкування з однолітками і дорослими. В законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття) одним із надзвичайно важливих завдань визнається завдання формування у дітей та молоді уміння міжособистісного спілкування. Відповідальність за вирішення цього завдання покликані взяти на себе вчителі, вихователі та психологи

Постановка проблемы. Социально-экономические изменения, происходящие в мире, требуют от современного человека способности быстро адаптироваться в новых ситуациях. Часто готовых решений таких ситуаций в опыте общества нет, а необходимо понять происходящие перемены, самостоятельно принимать решения и нести полную ответственность за их выполнение. Для этого специалисту требуется овладеть умениями увидеть проблему, ориентироваться в возрастающем потоке информации, проявлять инициативу в поиске эффективных путей организации своей деятельности.

В умовах державного відродження України зростає необхідність духовного оновлення суспільства, успіх якого передусім залежить від вдосконалення рівня особистісної духовної культури людини.

У сучасному світі все більша увага звертається до освіти, яка є не лише умовою підвищення культурного рівня населення, а й величезною силою, що суттєво впливає на життя молоді. Україна повинна забезпечити себе висококваліфікованими спеціалістами, здатними після здобуття відповідної освіти почати виробничу діяльність, вирішувати виробничі та наукові завдання і відповідати за прийняті рішення. Для цього необхідне удосконалення викладацького складу, шляхом пошуку нових підходів до вивчення дослідження й усвідомлення педагогічного процесу у вищих навчальних закладах.

Підвищення якості освіти є однією з актуальних проблем сучасного суспільства. Вирішення цієї проблеми пов'язане з модернізацією змісту освіти, оптимізацією способів і технологій організації освітнього процесу і, звичайно, переосмисленням мети і результату освіти.

В безперервно мінливому сучасному суспільстві велике значення придбав високий професіоналізм, професійна компетентність фахівців різних сфер і рівнів виробничого і суспільного життя, оскільки сьогодні актуальним є питання про конкурентоспроможність фахівців, що випускаються в умовах ринкової економіки.

Постановка проблемы. Последнее десятилетие в российском образовании ознаменовано кардинальными переменами, которые в основном затрагивают содержaние образования, т.е. изменения претерпевает сама структура: создаются новые программы обучения, становятся иными условия для развития разного рода учебных заведений. Но без внимания остается такая важная составляющая процесса образования как психолого-педагогическая поддержка творческого развития ребенка.

Формулювання цілі тез. Мета даної статті полягає в акцентуації ролі медіаосвіти в підготовці майбутнього вчителя музики, формування медіаграмотності як основної складової професійної компетентності вчителя, та подальшого її використання в загальноосвітньому процесі.

Основні закони музичного буття започатковано в онтогенезі музики. Вони втілюють емоційно-чуттєве сприйняття світобудови у специфічній інформаційно-семіотичній системі, створення якої історично виокремилося в особливу культурну практику, що еволюціонує як предмет і результат такої галузі людської діяльності, як мистецтво.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Освіта в Україні є основою розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорукою майбутнього країни. Вона – визначальний чинник політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності   суспільства.   Освіта   відтворює   і   нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

В умовах системної світової кризи з особливо гостро постає проблема адекватної критичної рефлексії стану сучасного соціально-економічного, політичного, культурного життя і розробки стратегій її подолання, які б забезпечили “перехід рубікону” не тільки локальними державами, а й світовою цивілізацією загалом. З огляду на це одним із ключових завдань сучасної системи освіти є розвиток критичного мислення у підростаючого покоління, адже саме від здатності сучасної шкільної молоді до адекватного аналізу соціумного буття залежить майбутнє України як нації, держави, органічної частинки світового співтовариства.

Успіх вокального навчання майбутніх учителів музичного мистецтва досягається не лише за рахунок добору змістовного і індивідуально спрямованого навчального репертуару, а й шляхом забезпечення систематичного контролю за вокально-художнім розвитком студентів, наданням їм своєчасної допомоги з боку викладача та активізації здатності майбутніх фахівців свідомо оцінювати власні досягнення і прорахунки.

Постановка проблемы. Актуальным в подготовке будущих художников-педагогов является и высокая профессиональность, и знание лучших традиций русской изобразительной школы, и нравственная составляющая, что немаловажно в современных реалиях. Педагог, любящий природу, умеющий обратить внимание ребенка на ценность и важность окружающей нас жизни, способен добиться большего понимания, любви и, как следствие, лучшего воспитательного и образовательного результата.

На фоні досить нестабільних умов, за яких відбувається державотворчі процеси в українському суспільстві та інтеграція його інститутів у європейський простір, в культурному житті нашої країни яскраво простежуються ознаки постмодернізму. Це проявляється, насамперед, у відсутності поетапності культурного розвитку, присутності несподіваних турбулентних рухів, чутливості культури до змін у соціумі. Сьогодні ведеться досить багато дискусій на цю тему, але водночас у поглядах вчених на проблему постмодернізму простежується певна розбіжність. Невизначеність у даній проблематиці обумовлена: наявністю методологічних протиріч щодо розуміння сутності самого феномену постмодернізму; недостатнім вивченням детермінант, закономірностей, тенденцій його розвитку у філософській, культурологічній, мистецтвознавчій науках; специфікою розвитку означеного явища в Україні.

Авторизація