Палагнюк О.І.

магістрант кафедри теорії і методики музичної освіти та хореографії Навчально-наукового інституту соціально-педагогічної та мистецької освіти

Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького

 

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ОХОРОНИ ТА ГІГІЄНИ

СПІВАЦЬКОГО ГОЛОСУ У ШКОЛЯРІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

У тезах розглядається окремі питання гігієни та охорони співацьких голосів учнівської молоді.

Ряд науковців в галузі вокальної педагогіки (К.М.Малініна, О.О.Юрко, Ю.Є.Юцевич та ін.) займалися вивченням вікових фізіологічних змін, розвитку і охорони дитячого голосу. Вчені наголошують, що юнацький період називають післямутаційним, який охоплює час після мутаційного розвитку співацького голосу до дорослого стану, приблизне не менше двох-трьох років. Водночас у деяких учнів старшого шкільного віку в цей період ще можуть зберігатися залишкові явища мутації. Голоси юнаків та дівчат, пройшовши перелом, продовжують ще формуватися. Поряд із загальним змужнінням організму, йде подальший розвиток дорослого голосу. Юнацький період характеризується поступовим збільшенням діапазону й сили співацького голосу, його тембрового збагачення. Темброве забарвлення повільно набуває рис дорослого голосу, рівень високої співацької форманти зростає дуже повільно. Отже, можна зазначити, що старший шкільний вік відзначається зміцненням співацького голосу та набуттям характерних ознак дорослої людини (чоловіка та жінки), що сприяє подальшому успішному його розвитку.

Успішність формування та розвитку співацького голосу старшокласників значною мірою залежить від організації їх навчання та відпочинку, дотримання певних правил загальної гігієни (режиму дня, правильного раціонального харчування, співвідношення у часі харчування та співу, відвідування спортивних секцій, уникнення шкідливих впливів та звичок, тощо). Загальний тонус організму залежить від режиму сну та харчування. Сон старшокласників має бути досить глибоким і тривалим (не менше 8 годин на добу). Вчителям музичного мистецтва слід враховувати, що одразу після сну співацький голос учнів може не звучати. Доцільно починати заняття співом після 1,5-2 години з моменту пробудження учнів. Також на звучання голосу впливає режим харчування. Він має бути правильним, оскільки на голос впливають як кількість, так і якість їжі. Надмірна кількість їжі обмежує рухи діафрагми, заважаючи вільному співацькому диханню. Отже, необхідно учням приймати їжу за дві години до занять співом. У більшості дівчат старшого шкільного віку відмічається надмірне захоплення “модними” дієтами. Суворе обмеження себе у кількості їжі призводить до погіршення загального стану організму, що значно відбивається на якості та неповноцінності розвитку вокальних здібностей учнів старшого шкільного віку. Для старшокласників, які займаються співом, дуже корисним є відвідування різних спортивних секцій, але при умові дотримання помірності у фізичних навантаженнях, щоб запобігти порушенню еластичності дихання.

Циклічні фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі дівчат старшого шкільного віку також впливають на стан слизової оболонки гортані, носа і глотки, чим відбиваються на якість звучання голосу. Як відомо, спів потребує пружності голосових зв’язок, рівномірності їх коливання, еластичності змикання та протистояння напору повітря, що видихається. Це можливо лише під час нормального стану гортані, а вона, як і вся нервово-м’язова система в ці дні, ослаблена, їй дуже легко зашкодити. Про ці зміни слід пам’ятати музичним вихователям та вчителям музики. Дівчат в цей період на два-три дні від співу необхідно звільняти.

Для нормального перебігу вокального розвитку старшокласників надто важливим є уникнення шкідливих впливів та звичок. У деяких учнів старшого шкільного віку виявляється цікавість до вживання алкогольних напоїв та паління тютюну, що, на їхню думку, робить їх дорослими та самостійними. Проте старшокласники мають усвідомити, що вживання алкогольних напоїв є дуже шкідливим для голосу. Вчитель співу має пояснити, що це обпалює і сушить слизову оболонку голосового тракту, викликає зайвий приплив крові та запалення голосових складок, що призводить до захриплості. Такий стан призводить до серйозних захворювань голосового апарату. Крім того, алкоголь виснажує та руйнує нервову систему людини, а як відомо, спів є складним психічним процесом.

Вчителям музичного мистецтва слід звертати увагу на те, що не менш шкідливим для голосу учнів старшого шкільного віку є паління тютюну, навіть пасивне, коли людина сама не палить, але знаходиться у задимленому приміщенні, або поруч з тим, хто палить. Вчитель має постійно наголошувати на тому, що це викликає подразнення дихальних шляхів, яке може призвести до хронічних запалювальних процесів, в тому числі таких, як “кашель курця” та фонастенія, коли голос швидко втомлюється, погіршується інтонація, „тьмяніє” тембр, звужується динамічний діапазон, з’являється відчуття незручності, печії в горлі, сухості, подразнення, що викликає бажання відкашлятись. Відпочинок дає полегшення, однак потім все поновлюється, і, таким чином, цей стан стає хронічним, що згодом призводить до незмикання голосових зв’язок, до утворення співацьких вузликів, тощо.

Таким чином, в результаті даного дослідження ми дійшли висновку, що актуалізується потреба в розробці методики вокального розвитку учнів старшого шкільного віку в процесі дозвілля, підґрунтям якої має стати дослідження вікових особливостей і вокальних можливостей старшокласників, педагогічне значення гігієни та охорони співацького голосу учнів.

Обсудить на форуме

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Авторизація